День незалежності США: головні етапи українсько-американських відносин

4 липня США відзначають 250-річчя ухвалення Декларації незалежності, а «Главком» завершує серію матеріалів про країну, її історію, традиції та особливості повсякденного життя.

У попередніх публікаціях «Главком» розповідав, як Сполучені Штати стали одним зі світових лідерів, які винаходи подарували світу та чому в американських передмістях майже не будують високих парканів.

Заключний матеріал серії присвячений тому, як розвивались стосунки Вашингтона з Києвом – від насторóженого ігнорування молодої держави до статусу стратегічного партнера у протистоянні російській агресії.

колаж: glavcom.ua згенерований ШІ

Шлях був нерівним: періоди зближення змінювалися охолодженням, а економічне партнерство не раз проходило випробування торговельними війнами.

Від «Chicken Kyiv» до ядерного роззброєння (1991–1994)

Стосунки Києва й Вашингтона починалися важко. Адміністрація Джорджа Буша-старшого спершу намагалася зберегти СРСР і визнавала Росію єдиною правонаступницею Союзу. 1 серпня 1991 року, за три тижні до проголошення незалежності України, Буш виступив у Верховній Раді УРСР із промовою, яка увійшла в історію як «Chicken Kyiv speech»: президент застерігав українців від «суїцидального націоналізму» і закликав підтримувати Михайла Горбачова. Лише після всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року США офіційно визнали незалежність України – 25 грудня того ж року.

Головним пріоритетом наступної адміністрації, Білла Клінтона, стало ядерне роззброєння. Вашингтон наполягав на ратифікації договору СНО-1 та приєднанні України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Результатом переговорів став Будапештський меморандум 1994 року: Україна відмовилася від третього за розміром ядерного арсеналу у світі в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великої Британії та Росії.

Джордж Буш-старший виступає у Верховній Раді УРСР, серпень 1991 року

Фото: Історична правда

Розбудова стратегічного партнерства (1994–2000)

Після вирішення ядерного питання Україна почала розглядатися як ключовий партнер для стабільності в Європі. У 1994 році підписали першу Хартію українсько-американського партнерства, а в 1996-му відносини вийшли на рівень стратегічного партнерства. Того ж року запрацювала Спільна українсько-американська міжурядова комісія «Кучма – Гор», яку очолювали безпосередньо президент України Леонід Кучма та віцепрезидент США Альберт Гор. Подібні структури США мали лише з Росією та Ізраїлем.

Завдяки такій тісній взаємодії Україна на певний період стала третім за обсягами одержувачем фінансової допомоги США – після Ізраїлю та Єгипту. Білл Клінтон тричі відвідував Україну – у 1994, 1995 та 2000 роках. Саме під час останнього візиту, виступаючи біля Михайлівського Золотоверхого собору, він процитував Тараса Шевченка та виголосив «Слава Україні!».

фото з відкритих джерел

Торговельні війни та євроатлантичні прагнення (2001–2013)

Початок 2000-х приніс серйозне економічне охолодження: через скандал довкола піратського виробництва компакт-дисків США запровадили 100-відсоткове мито на 23 позиції українських товарів, а Україна у відповідь заборонила ввезення американської курятини. Конфлікт, який отримав назву «диски – стегенця», вдалося врегулювати лише 2003 року, але недовіра суттєво загальмувала вступ України до СОТ – угоду з США підписали лише в березні 2006-го. Додатково відносини ускладнили тарифи адміністрації Джорджа Буша-молодшого на імпорт сталі (2002), адже металопродукція становила близько половини всього українського експорту до США.

Попри торговельні суперечки, саме за Буша-молодшого США активно підтримували євроатлантичні прагнення України: у 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті Вашингтон наполягав на наданні Україні Плану дій щодо членства, а в грудні того ж року сторони підписали першу Хартію Україна – США про стратегічне партнерство.

фото: Вікіпедія

Відсіч російській агресії (2014–2021)

Після анексії Криму та початку війни на Донбасі 2014 року адміністрація Барака Обами очолила міжнародні санкції проти Росії, але довго утримувалася від летальної зброї, обмежуючись радарами, зв’язком і навчанням військових. Перелом настав за першої каденції Дональда Трампа: США вперше почали постачати Україні летальну зброю, зокрема протитанкові комплекси Javelin.

10 листопада 2021 року, вже за президентства Джозефа Байдена, сторони підписали оновлену Хартію про стратегічне партнерство – документ став дипломатичною основою напередодні повномасштабного вторгнення.

фото з відкритих джерел

Повномасштабна війна та зміна стратегій (2022–2026)

Після 24 лютого 2022 року підтримка США стала безпрецедентною. За даними квартального звіту спецінспектора з нагляду за військовою допомогою Україні, з лютого 2022 року Конгрес виділив на допомогу Україні та операцію Atlantic Resolve 195,03 млрд доларів, з яких вже виплачено 116,02 млрд, а ще 61,74 млрд законтрактовано, але не виплачено. Союзники США та НАТО загалом узяли на себе зобов’язання надати Україні безпекову допомогу на суму близько 130 млрд доларів, з яких 67,8 млрд – власний внесок Сполучених Штатів через програму USAI (Ukraine Security Assistance Initiative – Ініціатива сприяння безпеці України) та інші механізми.

20 лютого 2023 року Джозеф Байден здійснив неоголошений візит до воюючого Києва – перший його візит в Україну на посаді президента (раніше, як віцепрезидент, він приїжджав шість разів) і перший візит очільника США в Україну після 2008 року.

Курс США суттєво трансформувався під час другої каденції Дональда Трампа. У червні 2026 року президент розкритикував попередню адміністрацію за те, що та не вимагала від європейських союзників оплачувати озброєння для України. Вашингтон дедалі активніше переходить від безоплатної передачі зброї до її продажу через союзників по НАТО, а частину пакетів допомоги в межах USAI Пентагон не встиг вчасно законтрактувати – майже мільярд доларів отримав статус «expired».

фото: Офіс Президента України

Президентські візити: жива історія

За роки незалежності Україну відвідали шестеро американських президентів (не рахуючи Франкліна Рузвельта, який побував у Ялті 1945-го, до проголошення незалежності):

• Річард Ніксон (29–30 травня 1972 року) – перший президент США, який відвідав Київ; домовився про відкриття генконсульства США в місті;
• Джордж Буш-старший (1 серпня 1991 року) – виступ із промовою «Chicken Kyiv»;
• Білл Клінтон – три візити (1994, 1995, 2000), включно з першим офіційним державним візитом президента США до незалежної України у 1995 році;
• Джордж Буш-молодший (31 березня – 1 квітня 2008 року) – підтримка курсу на вступ до НАТО;
• Джозеф Байден (20 лютого 2023 року) – неоголошений візит до воюючого Києва.

Барак Обама та Дональд Трамп, попри активну політику щодо України, особисто країну під час своїх президентських каденцій не відвідували.

Нагадаємо, до 250-річчя незалежності США «Главком» підготував спеціальну серію матеріалів. Ми розповідали, як за 250 років Сполучені Штати пройшли шлях від 13 колоній до одного зі світових лідерів, зібрали 25 винаходів і технологій, які Америка подарувала світу, а також пояснили, чому в американських передмістях майже не будують високих парканів та чому майже біля кожного американського будинку майорить державний прапор.