Росія атакує газовий ринок Європи
Кремль звинуватив Україну у спробі підірвати одну з найбільших газових компресорних станцій «Російська» (Краснодарський край). Ця станція забезпечує стабільну роботу «Турецького потоку» — це останній газогін, яким Росія ще качає блакитне паливо до Європи.
Фото: krasnodar-tr.gazprom.ru
Газова компресорна станція «Російська»,Краснодарський край
11 січня російське Міністерство оборони повідомило, що станцію «Російська» нібито атакували щонайменше дев’ять українських безпілотників. У Кремлі додали, що буцімто збили всі дрони. Однак жодних доказів, що ця атака справді була, не надали: фото чи відео не оприлюднили, обмежилися скупим повідомленням.
У Генеральному штабі Збройних сил України на повідомлення росіян не реагували, кремлівські звинувачення України в атаці на компресорну станцію спростував Центр стратегічних комунікацій. Там зауважили, що такі повідомлення є частиною дезінформаційної кампанії, яку затіяла Москва проти Києва.
«Нам немає сенсу атакувати цю станцію. Це російський експромт. Вони використали факт атаки нашими безпілотниками по одному щонайменше з трьох військових об’єктів, які розташовані неподалік», — зазначив фахівець галузі міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.
«Турецький потік» має дві гілки. Першою постачають блакитне паливо до Туреччини, другою — до держав Європи, зокрема Угорщини. Річний обсяг прокачування — понад 30 млрд кубометрів, що вдвічі більше, ніж через українську ГТС в останні роки.
Фото: uacrisis.org
Михайло Гончар
Російська пропаганда відчайдушно намагалася переконати, що країни-покупці зафіксували збої в постачанні газу «Турецьким потоком». Але насправді газ транспортують у звичайному режимі. Турецький уряд повідомив, що жодних надзвичайних подій на газогоні не було. Натомість міністр закордонних справ Петер Сіярто зазначив, що атака на «Турецький потік» — це, мовляв, зазіхання на угорський суверенітет. Але, знову ж таки, у Будапешті не говорили про будь-які збої в постачанні газу.
«Турецький потік» розпочав роботу п’ять років тому. Тоді він завдав шкоди інтересам України щонайменше з двох причин. По-перше, Туреччина перестала отримувати російський газ через українську ГТС. По-друге, споруджували «Турецький потік» уже після того, як Росія загарбала Крим і почала гібридну війну. І такі великі бізнес-проєкти точно не сприяли ізоляції Кремля.
Однак зупинка «Турецького потоку» навряд чи мета України. По-перше, на території Росії є чимало важливіших цілей, знищення яких стане куди болючішим для Москви. Наприклад, ті самі нафтопереробні заводи, нафтобази й портові термінали. По-друге, несподівана зупинка «Турецького потоку» може спровокувати паніку на європейському ринку газу, відтак зростання цін і невдоволення наших партнерів. Утім тут також є один важливий нюанс: приблизно 15 млрд кубів газу, які прокачують «Турецьким потоком», є незначним обсягом у загальному споживанні Європи.
Фото: krasnodar-tr.gazprom.ru
Газова компресорна станція «Російська», Краснодарський край
«Не просто так ця заява з’явилася в момент, коли Словаччина веде газові переговори з Європейською комісією. І це може бути спробою вплинути на її рішення. Зрештою, уже не вперше Росія намагається звинуватити Україну в підривах «Турецького потоку», таке вже траплялося у 2022 році», — сказав фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Тому за такими провокативними та брехливими заявами Кремля може критися ще одна мета — виставити Україну ненадійним партнером, який діє нецивілізованими методами. Власне цю тезу зараз активно просувають друзі Кремля у Європі — Роберт Фіцо й Віктор Орбан.
Кремль прагне повернутися на європейський газовий ринок. Саме тому Росія, словацький та угорський уряди тиснуть на Україну, щоб відновити транзит російського газу.
Хоч для газового ринку Європи перші три тижні після зупинки транзиту через Україну минули без особливих проблем. Якщо ще наприкінці грудня ціни коливалися, то тепер вони цілком стабільні — попит на низькому рівні.
Утім європейські країни вже взялися планувати наступний опалювальний сезон. У Єврокомісії вже неодноразово пояснювали: зупинка транзиту через України була очікуваною і шкоди не завдала.
Фото: EPA/UPG
Теплоелектростанція Lichterfelde, що відповідає за постачання електроенергії та міського тепла до південно-західної частини Берліна, Німеччина, 8 вересня 2023.
Втрата українського транзиту зумовила додатковий імпорт у Європу трохи більш ніж 15 млрд кубометрів. Водночас світовий ринок — це понад 4 трлн кубів газу, тож зупинка українського транзиту навряд чи глобально могла вплинути на нього.
До намагань повернути Росію на газовий ринок Європи приєдналися й німецькі друзі Кремля. Альянс Сари Вагенкнехт, який має шанси потрапити до Бундестагу після виборів 23 лютого, заговорив про дешевий російський газ. Ця ліва проросійська партія оприлюднила передвиборчу програму, яку нашпигувала улесливими для Кремля тезами. Зокрема, Альянс Сари Вагенкнехт хоче, щоб у закупівлях газу Німеччина повернулася до критерію нижчої ціни, тобто до блакитного палива з Росії. Натомість газ, скажімо зі США, німецькі ліві називають утричі дорожчим.
Атаки на газові сховища на заході України
15 січня Росія знову атакувала наземну інфраструктуру сховищ газу в західних областях. І це вже був восьмий такий обстріл з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росіяни спрямовували ракети й дрони не лише по сховищах, а й по, наприклад, видобутку газу. Тобто транзит не був запобіжником від ударів Росії по українській газовій інфраструктурі.
У російському Міноборони намагалися недолуго виправдати удар по газових сховищах. Мовляв, це відповідь на українську атаку по тій-таки компресорній станції «Російська» на Кубані.
«Удари по об’єктах газової інфраструктури почалися ще навесні 2024-го. Показовий момент, що 15 січня не було ударів по системі електроенергетики, а лише по сховищах. Це теж може бути елементом тиску, що вони в атаках переключаються на газову систему. В умовах, коли Фіцо й Орбан хочуть відновлення транзиту і ведуть дебати з Брюсселем. І отут така атака», — зазначив Андріан Прокіп.
Фото: znaj.ua
Андріан Прокіп
У підземних сховищах України зберігають близько 9 млрд кубометрів газу. Добове споживання в межах звичайних показників, навіть попри незначне зниження температури в деякі дні минулого тижня.
Завдяки теплій погоді Україні вдається не лише ощадливо використовувати газ, а й уникати знеструмлень. Це навіть за умови, що імпорт електроенергії знизився через стрибок цін на європейському ринку. Усі українські атомні станції працюють у штатному режимі. ГЕС збільшили генерацію електроенергії, а теплові станції і ТЕЦ працюють на максимально можливому рівні.
Газпром лихоманить, і Китай не допоможе
2025 року Росія планує збільшити постачання газу до Китаю на 7 млрд кубометрів. Це, звісно, принесе додаткові доходи в російський бюджет, але не витягне Газпром з кризи. Адже додаткове постачання до Китаю — це менш ніж половина від того, що прокачували раніше українською ГТС.
«Газ, що йшов у Європу, не можна перекинути на Китай. Сполучного газопроводу між західносибірським, ямальським і східносибірськими родовищами немає. Плани такі колись у них були, але зараз Газпром не в тому фінансовому стані. На тому кінці східносибірської труби один споживач — Китай, і він диктує ціну. На відміну від європейського ринку, де є конкуренція», — пояснив Михайло Гончар.
Фото: angi.ru
Бованенківське родовище , півострів Ямал
Допомогти Газпрому може також Туреччина. Не виключено, що прокачування тим самим «Турецьким потоком» цьогоріч також може зрости до понад 20 млрд кубів. Утім такий реверанс Ердогана перед Путіним також не стане для Москви рятівним колом.
«Газпром ще торік зазнав 6.6 млрд доларів збитків. Але важливіше, що вони мають збільшувати ціни на газ для населення. Загалом з початку повномасштабної війни вже йдеться про підвищення тарифу на 37 %. Тому що 80 % видобутку Газпром відправляє на внутрішній ринок. Він завжди був збитковим, його субсидіювали за рахунок експорту. А з цим проблеми: у Китай вони продають по 240 доларів, тоді як ціна для Європи була вдвічі більшою», — розповів колишній директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон.
Важливо обмежити Росію у спроможності продавати скраплений газ. Торік його постачання зросло на майже 20 %, і серед головних покупців — країни Європи.
Кремль робить ставку саме на LNG і воліє за десять років збільшити обсяги продажів утричі. Саме тому критично важливо запровадити нові санкції ЄС проти російського скрапленого газу. Однак плани Росії зі збільшення продажів поки що видаються дуже примарними, адже для цього щонайменше треба знайти додаткові газовози, що вже є проблемою.
Низка європейських й американських медіа вибухнула заголовками, що країни Європи значно збільшили закупівлі скрапленого газу з Росії вже в перші тижні 2025 року. Однак нічого надзвичайного в цій інформації немає. По-перше, російська частка в загальному обсязі ринку LNG Європи не визначальна. По-друге, такі обсяги закупівель планові, адже здебільшого це виконання довготермінових контрактів.
Фото: Jens Schott Knudsen
LNG танкер розвантажує скраплений природний газ у порту.
А втім, це не означає, що з цією проблемою не треба боротися. Схоже, у Євросоюзі це розуміють, надто у Польщі, яка тепер головує в Раді ЄС. Щонайменше десять країн спілки закликають накласти нові обмеження на російський газ. Імовірно, таку ідею можуть спробувати прописати в новому пакеті санкцій проти РФ. Проте для цього ще треба буде подолати опір щонайменше Угорщини та Словаччини.
У перспективі європейці змушені будуть купувати більше у США: Дональд Трамп після інавгурації вкотре закликав ЄС купувати більше американської нафти й газу, щоб уникнути запровадження додаткового мита. Та й негативне ставлення Трампа до енергетичної присутності Росії в Європі добре відоме.
Газпром усе ще має плани збільшити видобуток газу у 2025 році. Але паралельно готує масові звільнення в центральних офісах. Клерків у Москві й Санкт-Петербурзі скоротять практично удвічі. Береться улюблена компанія Путіна і за закриття іноземних представництв — ліквідують офіси в Токіо та Брюсселі.
Ще 2023 року Газпром увійшов до переліку найнестабільніших і найзбитковіших компаній Росії. Однак підприємство таки працює та залишається важливим інструментом політичного впливу на держави ЄС. Бо цивілізований світ ще не застосував усіх можливих інструментів, щоб добити компанію, якою так колись пишався Кремль.
