Фото: Макс Требухов
Мобільна бригада ППО на Київщині
Чому уряд хоче частково перекласти відповідальність на підприємства
Кабінет міністрів розширив можливості «пообʼєктного захисту підприємств критичної інфраструктури». Мова про створення додаткових мобільних вогневих груп. Спонукати підприємства самотужки
захищатися від російських повітряних атак Кабмін розпочав ще восени торік, саме тоді й запровадили експериментальний проєкт. Але вже зараз до нього внесли суттєві зміни. Зокрема, групи ППО дозволили
створювати і приватним підприємствам.
«Усі рішення ухвалюються під контролем військового командування та в межах єдиної системи протиповітряної оборони ЗСУ», — каже прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Уряд прагне створити чіткі вимоги та умови навчання таких спеціалізованих мобільних вогневих груп. Персонал
проходиме вишкіл винятково у закладах, які визначить Міністерство оборони. Крім того, кожен з учасників такої групи має пройти сертифікацію.
Ще одне складне питання — забезпечення зброєю. Її мобільним групам у тимчасове користування мають передавати Повітряні Сили ЗСУ. Але мова лише про ті засоби ППО та боєприпаси до них, що не
використовуються бойовими підрозділами. При чому рішення про передання зброї ухвалюватимуть індивідуально для кожного з підприємств.
Уряд обіцяє прозорі та зрозумілі правила обліку боєприпасів, процес їхньої інвентаризації та зберігання. А ще у Кабміні запевнили, що поповнення використаної зброї відбуватиметься за спрощеною
процедурою і на підставі акту про фактичні витрати.
Фото: Державне агентство
відновлення та розвитку інфраструктури України
Засідання Антикризового енергетичного штабу під головуванням прем’єр-міністра Юлії Свириденко
«Тут між рядками читається дуже проста історія: у нас на всіх немає ресурсів. Припускаю, що тут йдеться про якісь підприємства, які можуть собі дозволити купити десять пікапів, і це значні гроші.
Знайти людей, їх потрібно навчити і купити амуніцію. Саме великі компанії можуть дозволити собі мати такі приватні групи ППО. І тут ще одне дуже важливе питання: наскільки вони будуть
взаємоповʼязаними та вбудованими у саму система протиповітряної оборони», — каже консультант комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Іван Ступак.
Не під запис керівники двох енергетичних компаній (державної та приватної) повідомили LB.ua: загалом урядову ідею оцінюють позитивно, але водночас поки не планують створювати мобільні вогневі
групи.
По-перше, наразі немає розуміння, яким чином проводити навчання персоналу.
По-друге, менеджери з пересторогою ставляться до процедури тимчасового передання озброєння та повернення витрачених боєприпасів. Додають: поки що алгоритми прописані «доволі сиро». Тому чекають
від урядових структур більше подробиць. По-третє, до кінця не зрозуміло, з яких джерел фінансувати такі групи.
«Пропозиція створювати такі групи не є новою. Мені здається, що у цьому є сенс. Тому що такі підприємства здебільшого мають свої охоронні загони, є всі можливості розгорнути їх у мобільні вогневі
групи. Особливо у прифронтових регіонах. Але для цього їм потрібно надати усі засоби ураження, вирішити питання забезпечення. Думаю, що це можливо зробити», — вважає фахівець галузі енергетики
Геннадій Рябцев.
Фото: Укренерго
Ремонт пошкодженої інфраструктури після обстрілі РФ
Цікава ідея, але доволі складна реалізація
Логіку дій уряду дуже легко зрозуміти: Росія застосовує дедалі більше ударних безпілотників. За одну масовану атаку росіяни запускають по 500-600 дронів. У планах ворогів подвоїти цю цифру до
кінця року. Задля цього Кремль навіть готовий виробляти дещо менше ракет, однак збільшити виготовлення саме ударних безпілотників.
Витрачати для їхнього збивання дорогі ракети із західних систем ППО Україна точно не може. Використання винищувачів теж обмежене. Держава робить ставку на дрони-перехоплювачі. Саме вони вже збивають більшість «шахедів», скажімо, над Києвом. Роль мобільних вогневих груп
залишається однією з ключових, особливо у прикордонні з Росією та у прифронтових зонах.
«Треба отримувати координати: що летить, куди рухається, який напрямок, яка висота. Це ти не просто береш і стріляєш на звук. Буває, неподалік пролітають українські гелікоптери чи літаки. Треба
знати точно, куди стріляти. Якщо ж це все буде узгоджене — супер, питань нема», — каже Іван Ступак.
Після зими росіяни можуть спрямувати удари дронами та ракетами по водоканалах та підприємствах очищення стоків, заявляв президент Володимир Зеленський. Кремль не досяг стратегічної мети під
час опалювального сезону та лютих морозів. Однак не відмовився від ідеї спробувати спровокувати хаос у великих українських містах.
Фото: надане Максимом Зайченком
Розрахунок бпла-перехоплювача на бойовому чергуванні
У зоні особливого ризику міста з населенням понад триста тисяч, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр
Харченко. Експерт вважає, що першочерговим завданням і уряду, і громад має бути захист водозаборів та станцій очищення стоків. Діяти потрібно одночасно на двох напрямках: будувати фортифікації. А
також — такі об’єкти мають бути особливо добре захищеними засобами протиповітряної оборони.
«Від балістичних ракет не так багато інструментів захисту. Але від дронів точно можна: більше перехоплювачів, більше точок запуску. Підприємствам дозволили будувати власні підрозділи із захисту. І
на рівні великого міста точно можна знайти ресурс, щоб зробити додаткові пости», — каже Олександр Харченко.
«Це неможливо», — коментують урядову ідею створення мобільних вогневих груп у Асоціації водоканалів України. Там вважають, що підприємства не мають можливості бодай частково самотужки захищатися
від російських ударних безпілотників. Водоканали загрузли у боргах через збиткові тарифи, які залишаються незмінними ще з 2021 року. Коштів не вистачає навіть на операційні витрати: оплату
електроенергії, реагентів тощо, додають у профільній асоціації.
«Ці мобільні вогневі групи треба утримувати, виплачувати зарплату. Це в принципі нереально. Таке враження, що ці люди просто відірвані від життя», — каже президент Асоціації «Укрводоканалекологія»
Дмитро Новицький.
Деякі енергетичні підприємства уже мають налаштовану взаємодію із Силами оборони. І мова не про окремі мобільні вогневі групи. Скажімо, «Нафтогаз» робить ставку, зокрема, на засоби
радіоелектронної боротьби, подробиць у цілях безпеки не розголошують. Однак у компанії повідомили: повністю захистити усі об’єкти все ж неможливо, з огляду на їхні масштаби та специфіку
роботи.
Фото: Зоряна Стельмах
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький
«Є РЕБ. Багато робимо речей спільно з військовими щодо активного захисту, допомагаємо. Але сказати, що це захист, який на 100 % здатен захистити, не можу. На жаль», — казав голова правління «Нафтогазу» Сергій Корецький.
Модель діяльності мобільних вогневих груп на підприємствах енергетики доволі подібна до добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Це — воєнізовані підрозділи, що діють на території
конкретних населених пунктів. Вони координуються Силами оборони України і складаються з жителів громади, які з певних причин не можуть були частиною армії. Торік Кабінет міністрів розпочав пілотний
проєкт зі створення груп протиповітряної оборони на базі ДФТГ.
«У мене є сумніви, на скільки оперативно працівники підприємств зуміють оволодіти навичками та кваліфікацією. Що вони робитимуть? Їздитимуть з кулеметами, яких вже не вистачає на бойові групи. Чи
будуть вони навчені оперувати дронами? Певним чином це може додати хаосу у систему ППО. З моєї точки зору — це прагнення перекласти відповідальність. У нас людей вже нема, тому створюйте самі», —
вважає голова керівної ради центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Борги, руйнування, координаційні штаби. З чим Україна вийшла з зими
Україна розпочала підготовку до наступного опалювального сезону. Уряд спільно з громадами розробили плани
стійкості регіонів. Держава вже виділила майже 13 млрд гривень, їх витратять на захист понад двох сотень об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. І це лише
перший етап, підготовка до наступної зими обійдеться значно дорожче — орієнтовно у понад 270 млрд гривень. Для покриття такої суми уряд шукає кошти у міжнародних партнерів, співфінансувати проєкти
доводеться і самим громадам.
Фото: ОПУ
Володимир Зеленський провів засідання РНБО, під час якого затвердили комплексні плани енергетичної стійкості областей і міст
країни 3 березня 2026.
Головні завдання до наступної зими — посилити захист енергетики, запустити щойбільше об’єктів розподіленої генерації, а також — забезпечити інфраструктуру альтернативними джерелами
живлення.
«Будівництво розподіленої генерації просувається, але недостатньо. Ми ж всі пам’ятаємо президентський гігават, але його досі немає. Хоча вже минуло два з половиною роки. Того, що ми реально бачимо
у енергосистемі десь 600-700 МВт. Десь стільки у нас досі не встановленої генерації», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Ситуація у енергетиці досі залишається дуже хиткою. В країні розпочалася планова ремонтна кампанія на
АЕС, два блоки уже зупинили. Тому ситуація з відключеннями світла залежать від погоди. Держава зараз дуже сильно залежить від генерації на сонячних станціях. Як тільки знижується температура і
з’являються хмари — в регіонах починаються знеструмлення.
Україна на повну намагається використати імпорт електроенергії. Скажімо, у лютому з-за кордону держава закупила рекордний обсяг — 1,2 млн МВт год. Березневі показники також вже є доволі
високими.
Фото: ДТЕК
«Кожен будинок має створити свій власний “енергетичний актив”: розібратися зі схемою теплопостачання, зрозуміти, чи працюватимуть насоси без світла, визначити, чи потрібен генератор, сонячні
панелі або батарея з інвертором. Нині діють програми компенсацій та підтримки від держави та бізнесів для багатоквартирних будинків — важливо не втрачати час і скористатися ними», — вважає
генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко.
Б’є по галузі ще один чинник: заборгованість населення за комунальні послуги зросла ще на понад 12 %. За підсумками минулого року сума вже сягнула 113 млн гривень, повідомила Державна служба
статистики. Стрімке зростання почалося з осені, і це прогнозований процес через початок опалювального сезону. Найкраще населення платить за водопостачання, найгірше — за тепло. Найбільше
протермінованих платежів припадає на Дніпропетровщину: 15 % від загальної суми.
